Останні новини
{"effect":"slide-h","fontstyle":"normal","autoplay":"true","timer":4000}

Село Підгірці

Підгірці — село, центр Підгірцівської сільської ради.

Розташоване за 23 км від районного центру м. Обухів та за 25 км від обласного центру — м. Київ.

Відстань до найближчої залізничної станції — ст. Підгірці — 3 км. Територія населеного пункту межує з трасою міжнародного значення.

Населений пункт повністю газифікований, телефонізований, прокладена водопровідна мережа, з вуличним освітленням.

Телефонний код:  +380 4572. Поштовий індекс: 08710.

Площа населеного пункту с. Підгірці — 1960,24 га, кількість дворів — 964, чисельність населення — 843 особи.

 

Демографічний  склад:

станом на 01.01.2011 станом на 01.01.2012 станом на 01.01.2013
Всього осіб 771 784 843
Дітей шкільного віку 98 102 111
Дітей дошкільного віку 62 68 77
Працездатне населення 315 321 320
Громадяни пенсійного віку 275 282 293

Геральдика с. Підгірці затверджена рішенням сесії Підгірцівської сільської ради у 2006 р.

На території сільської ради розташовані 52 садових товариств, здійснює сільськогосподарську діяльність ТОВ «Укрземком», працюють 12 магазинів.

Здійснюють підприємницьку діяльність ПАТ «Київспецтранс» (полігон №5 ТПВ м. Києва), Креничанський глиняний кар’єр, ТОВ «НВК Телеоптик», ТОВ НВФ «Практика ЛТД», МПП «Свій дім», ТОВ «Екомат», ТОВ «Компанія Ніколсан», ТОВ «Оріон-Агро», ТОВ «Ілта», ДП «Інвест-Обухів», ТОВ «Торг-Сервіс М» та інші фізичні особи-підприємці, суб’єкти підприємницької діяльності — більше 30.

Діє численна кількість підприємств громадського харчування — ресторани, кафе-бари, ресторанно-готельні комплекси.

Організовані місця відпочинку біля штучних та природних водоймищ, одним з відомих є «Голубе озеро».

Розміщені та діють АТС — 1, СТО — 2, автозаправки — 5, газові заправки — 1.

На території с. Підгірці розташовані:

  • адмінприміщення Підгірцівської сільської ради, в якому розміщені: фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв’язку, сільська бібліотека, КП «Підгірцівський благоустрій», Підгірцівське комунальне підприємство (Адреса: 08710, Київська обл., Обухівський р-н, с.Підгірці, вул.Васильківська,39. Телефон приймальної: 04572-44-733);
  • Підгірцівська загально-освітня школа І-ІІI ступенів, дитячий садок «Ромашка».

На території с.Підгірці розташований та постійно діє унікальний пам’ятник архітектури — православна церква чуда Архістратига Михаїла (збудована 1742 року) з настоятелем архімандритом Серафимом (Пружинським).

 

Історичні дані.

У давнину поселення знаходилося на горах, та з часом воно переселилося вниз, під гору, звідки і його назва — Підгірці. Над селом височіють гори: Круча, Ткачів горб, Високий горб, Винниця.

Біля Підгірців у 1950 р. виявлено поселення трипільської археологічної культури (3 тис. до н.е.), доби пізньої бронзи (2 тис. до н.е.), поселення і скарб бронзових речей передскитського часу (ІХ-VIII ст. до н.е.). В урочищах Обірок і Човника досліджено скарб бронзових прикрас, поховання. А також поселення із залишками житель та бронзової майстерні раннього залізного віку (V ст. до н.е.), яке дало назву археологічній підгірцівській культурі. На горі Винниці зберігаються залишки курганів скитського часу, що мають спільну назву — Гострі Могили.

Перші згадки про село відносяться до XVI ст. У своєму заповіті Семен Мелешкович роздав свої маєтки, у т.ч. і Підгірці, різним монастирям. До того часу село належало київському землянинові, пану Богуфалу Михайловичу Паші — підсудкові київському, який заклав село Мелешковичу за позичені гроші. Мелешкович у 1563 р. заповів Підгірці Микільському монастиреві з правом викупу Пашею. У 1629 р. село, маючи 31 двір, належало Печерському панненському (дівочому) монастиреві.

22 грудня 1648 р. універсал Богдана Хмельницького вимагав від підгірцівських селян бути “в послушенстві” ігумені Києво-Печерського дівочого монастиря Магдалини Біленької. Належність Підгірців Свято-Вознесенському Фролівському монастиреві універсалом 3 лютого 1660 р. підтвердив гетьман Іван Самойлович. Цю належність підтверджували також надані царями Іваном Олексійовичем і Петром Олексійовичем, царівною Софією Олексіївною грамоти (1690 р.). У 1729 р. Фролівський Києво-Подільський монастир мав у Підгірцях 52 двори.

У 1742 р. збудовано Свято-Михайлівську церкву, що збереглася до наших днів і є архітектурною пам’яткою XVIII ст.

У XVIII ст. Підгірці носили статус містечка. 4 січня 1806 р. Київська казенна палата представила титулярному радникові Гудимі села Підгірці та Мархалівку “в питейний откуп”.

1900-го року в Підгірцях знаходилося 372 двори, в яких мешкало 1980 жителів. Місцеві селяни займалися хліборобством, а дехто з них відправлявся на заробітки до Києва. Земля (2180 десятин) належала селянам. У Підгірцях працювали: православна церква, однокласна парафіяльна школа, 27 вітряків місцевих селян.

Під час громадянської війни, у 1919 р., місцеве населення підтримувало повстанський рух селян Київщини, очолюваний отаманом Данилом Зеленим.

У 1923 р. село ввійшло до складу Обухівського району Київської округи Київської губернії.

У 1930-х роках село понесло багато втрат під час колективізації, Голодомору, репресій. Великих збитків і людських втрат зазнали Підгірці під час Великої Вітчизняної війни.

Font Resize